небіж
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | не́біж | небожі́ |
| Р. | не́бо́жа | небожі́в |
| Д. | не́бо́жеві не́бо́жу |
небожа́м |
| З. | не́бо́жа | небожі́в |
| Ор. | не́бо́жем | небожа́ми |
| М. | не́бо́жеві не́бо́жу |
небожа́х |
| Кл. | не́бо́жу | небожі́ |
не́-біж
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4*c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -небіж-.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- син брата або сестри (про рідних, двоюрідних, троюрідних) [≈ 1][▲ 1] ◆ З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш. Леся Українка, «Лісова пісня», 1911 р. [СУМ-11] ◆ Як і першого разу, Сава Петрович зустрів небожа привітно. А. В. Головко, «Мати», 1932—1934 рр. [СУМ-11]
- пестл. звертання до чоловіка, молодшого віком [≈ 2][≠ 2] ◆ Хто не вміє заробить, // То той не вмітиме й пожить. // А ти як думаєш, небоже? Т. Г. Шевченко, «Невольник», 1861 р. [СУМ-11] ◆ Ой казав же мені батько: — Женися, небоже. Народна творчість, коломийка [СУМ-11]
- заст. бідолаха [≠ 3][▲ 3] ◆ — Проспівав ти літо боже, // — Вдача вже твоя така, // — А тепер танцюй, небоже, // На морозі гопака! Л. І. Глібов, «Коник-стрибунець», 1890 р. [СУМ-11]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |