багач

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бага́ч	багачі́
Р.	багача́	багачі́в
Д.	багаче́ві багачу́	багача́м
З.	багача́	багачі́в
Ор.	багаче́м	багача́ми
М.	багаче́ві багачу́ багачі́	багача́х
Кл.	багачу́	багачі́

ба-га́ч

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -багач-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто має багатство (в 1 знач.); багата людина, багатій; протилежне бідняк ◆ Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли Марко Вовчок

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Прислів'я та приказки

• нехай багач дивить ся, як убогий живить ся

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Багачівка ін. іменники: багатій, скоробагатько, бага́чик, бага́чка прикметники: багаті́йський дієслова: бага́тшати, збагати́тися

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: багач