Українська

ба-га́ч

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -багач-.

той, хто має багатство (в 1 знач.); багата людина, багатій; протилежне бідняк ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли Марко Вовчок

Найтісніша спорідненість
власні назви: Багачівка ін. іменники: багатій, скоробагатько, бага́чик, бага́чка прикметники: багаті́йський дієслова: бага́тшати, збагати́тися

Від ??

Список перекладів

багач