агіологія
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | агіоло́гія | — |
Р. | агіоло́гії | — |
Д. | агіоло́гії | — |
З. | агіоло́гію | — |
Ор. | агіоло́гією | — |
М. | агіоло́гії | — |
Кл. | агіоло́гіє* | — |
агіо-ло́-гія
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -агіолог-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [əgʲɪɐˈɫogʲɪ(j)ə]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- рел. розділ богословія, що вивчає життя святих та містить в собі дослідження присвячені богословським й історико-церковним аспектам святості. ◆ агіологія
Синоніми ред.
- частково агіографія
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Походить від «аґіос» гр. ἅγιος (у значенні «святий») праіндоєвропейське *yag- «вшановувати», + гр. λογία від гр. λέγω «мовлю»; і «лоґос» (у значенні «наука»), гр. λογία від гр. λέγω «говорю»; близьке гр. λόγος «слово, мова»: «наука про святих і святість» Шаблон:етимологія:агіологія
Переклад ред.
Список перекладів | |
|