агіографія

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	агіогра́фія	агіогра́фії
Р.	агіогра́фії	агіогра́фій
Д.	агіогра́фії	агіогра́фіям
З.	агіогра́фію	агіогра́фії
Ор.	агіогра́фією	агіогра́фіями
М.	агіогра́фії	агіогра́фіях
Кл.	агіогра́фіє*	агіогра́фії*

а-гі-о-гра́-фі-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -агіограф-; суфікс: -і; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ɐɦʲiɔˈɦrɑfʲijɐ] (одн.), [ɐɦʲiɔˈɦrɑfʲiji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. різновид церковної літератури: оповідання про життя осіб, яких церква оголосила святими - див. Житія. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від грецького давньогр. άγιος святий і давньогр. γράφω пишу

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Нелюба А.М. Словник школяра. — Х., 1999. - Кн. 2 : Літературознавство. — Х., 1999 — 103с. — ISBN 966-95465-6-7.
• Словник УЛІФ: агіографія