церковний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | церко́вний | церко́вна | церко́вне | церко́вні |
Р. | церко́вного | церко́вної | церко́вного | церко́вних |
Д. | церко́вному | церко́вній | церко́вному | церко́вним |
З. | церко́вного (іcт.) церко́вний (неіст.) |
церко́вну | церко́вне | церко́вних (іст.) церко́вні (неіст.) |
О. | церко́вним | церко́вною | церко́вним | церко́вними |
М. | церко́внім церко́вному |
церко́вній | церко́внім церко́вному |
церко́вних |
цер-ко́в-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -церков-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- пов'язаний з церквою (у 1 знач.), з релігією, з богослужінням; встановлений, прийнятий церквою
- у знач. ім. те, що належить до церковнослов'янської писемності
- який належить церкві
- який чинить, здійснює церква Церковний шлюб ◆
- про установу, яка відає справами церкви
- прикметник до церква 2 ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Список перекладів | |