яничар
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | янича́р | янича́ри |
| Р. | янича́ра | янича́рів |
| Д. | янича́рові янича́ру |
янича́рам |
| З. | янича́ра | янича́рів |
| Ор. | янича́ром | янича́рами |
| М. | янича́рові янича́рі |
янича́рах |
| Кл. | янича́ре | янича́ри |
я-ни-ча́р
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -яничар-.
Вимова ред.
- МФА : [jɐneˈt͡ʃɑr] (одн.), [jɐneˈt͡ʃɑre] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- у султанській Туреччині: солдат регулярної піхоти, створеної в 14 столітті з військовополонених, а також християн, обернених у мусульманство. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |