Українська

я-ни-ча́р-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -яничар-; суфікс: -к; закінчення: -а.

військ., істор. вид старовинної вогнепальної зброї. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Найтісніша спорідненість
іменники: яничари, яничар-ага прикметники: яничарський дієслова: по-яничарськи

Від ??

Список перекладів

яничарка