цілісність

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ці́лісність	—
Р.	ці́лісності	—
Д.	ці́лісності	—
З.	ці́лісність	—
Ор.	ці́лісністю	—
М.	ці́лісності	—
Кл.	ці́лісносте*	—

ці́-ліс-ність

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -ціл-; корінь: -і-; корінь: -с-; суфікси: -н-ість.

Вимова

• МФА: [ˈt͡sʲilʲisʲnʲisʲtʲ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. стан за значенням цілісний. ◆ Цілісність тексту полягає в тому, що в ньому вичерпно викладено тему, а виклад підпорядковано досягненню поставленої мети.
   1. щось ціле. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. внутрішня єдність об’єкта, його відносна автономність, незалежність від навколишнього середовища. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ціли́й СУМ, Нед, ці́лечкий «цілісінький», ціли́нний, цілі́сінький, ці́лісний, цілі́ський «цілісінький» ВеБа, цілко́вий, цілкови́тий, [цілови́тий] Нед, цілю́чий, цілю́щий, ці́льний, ціле́ць «велика кам'яна брила», ціли́к «цілина, переліг», цілина́, ціли́нник, ціли́тель, ціли́ця «цілина; сіль у кристалах», ці́лість, ці́лка «цільні крупи», цілни́к «земля, не займана вглиб; цілина», ціль6а́ «зцілення», ціли́ти, цілі́ти Нед, ці́ле «справді, насправді», ці́ли «цілком» Нед, цілко́м, цілнико́м «навпростець (полем, а не шляхом)», цілце́м Г, [ці́льма Нед] «цілком», зцілю́щий, зціли́тель, зціли́ти, зцілі́ти, заціли́нитися «обернутися на цілину (про поле)» Я, заціли́тися «тс.» Ж, заціли́ти «замкнути» Ж, зацілі́ти «уціліти», ізціли́ти Ж. наці́ло, суці́льний, суці́лина «сукупність; міцність» Нед, Куз, суці́льність «єдність», [су́цілком «цілком»] Куз. Нел. суці́ль, уцілі́лий, уцілі́ти, усу́ціль, уціло́к «цілком», ст.-слов. цѣлый; — рос. це́лый, білор. цэ́лы, д.-рус. цѣлыи «здоровий; чистий; непошкоджений», пол. cały, чеськ. словац. сеlý, в.-луж. cyły, н.-луж. сеłу, полаб. ćol, болг. цял, мак. цел, сербохорв. це̏о, словен. cél, ст.-слов. цѣлъ «здоровий; цілий». — psl. cělъ; — споріднене з прус. kailūstiskan «здоров'я», готська hails «цілий; здоровий», д.-в.-нім. heil «тс.», дав.-англ. hǣl «добра прикмета, удача», д.-ісл. heill «тс.», н.-нім. дфриз. hēl «рятунок; добробут»; твердження про запозичення праслов’янського слова з германських мов (Hirt PBrB 23, 332) безпідставне. — Фасмер—Трубачев IV 297; ЭССЯ 3. 179—180; Sławski І 54; Brückner 55—56; Machek ESJČ 82; Holub—Кор. 84; Holub—Lyer 111; Младенов 678; Bern. I 123; Mikl. EW 28; Trautmann 112; Persson Beitr. I 516; Kluge—Mitzka 298; Klein 696, 1742.

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цілісність