толераст
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | толера́ст | толера́сти |
| Р. | толера́ста | толера́стів |
| Д. | толера́стові толера́сту |
толера́стам |
| З. | толера́ста | толера́стів |
| Ор. | толера́стом | толера́стами |
| М. | толера́стові толера́сту |
толера́стах |
| Кл. | толера́сту | толера́сти |
то-ле-ра́ст
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -толераст-.
Вимова
ред.- МФА : [tɔleˈrɑst] (одн.), [tɔleˈrɑste] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- розм. зневажл. людина, яка толерантно ставиться до чого-небудь. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від толерантний з суфіксацією несхвальности навподіб педераст, далі від толера́нтний «терпимим до чужих думок і вірувань», толерува́ти «виявляти терпимість»; — рос. толера́нтный, білор. талера́нтны, пол. tolerancja «терпимість», чеськ. tolerantní, словац. tolerantný, в.-луж. н.-луж. tolerantny, болг. мак. толера́нтен, сербохорв. толера̏нтан, словен. toleránten; — запозичення із західноєвропейських мов; нім. англ. tolerant, фр. tolérant походять від лат. tolerans, -ntis «терплячий», дієприкм. від дієслова tolerare «витримувати, зносити, терпіти», пов'язаного з tollo, toilere «піднімати, здіймати, прибирати». — СІС2 829; Kopaliński 981; Holub—Lyer 484; Gr. Fwb. 766; Dauzat 712; Klein 1624—1625; Walde—Hofm. II 688—689. — Див. ще Анатолій.
Переклад
ред.| Список перекладів | |
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | толера́ст | толера́сты |
| Р. | толера́ста | толера́стов |
| Д. | толера́сту | толера́стам |
| З. | толера́ста | толера́стов |
| О. | толера́стом | толера́стами |
| П. | толера́сте | толера́стах |
то-ле-ра́ст
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -толераст-.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від толера́нтний «терпимим до чужих думок і вірувань», толерува́ти «виявляти терпимість»; — рос. толера́нтный, білор. талера́нтны, пол. tolerancja «терпимість», чеськ. tolerantní, словац. tolerantný, в.-луж. н.-луж. tolerantny, болг. мак. толера́нтен, сербохорв. толера̏нтан, словен. toleránten; — запозичення із західноєвропейських мов; нім. англ. tolerant, фр. tolérant походять від лат. tolerans, -ntis «терплячий», дієприкм. від дієслова tolerare «витримувати, зносити, терпіти», пов'язаного з tollo, toilere «піднімати, здіймати, прибирати». — СІС2 829; Kopaliński 981; Holub—Lyer 484; Gr. Fwb. 766; Dauzat 712; Klein 1624—1625; Walde—Hofm. II 688—689. — Див. ще Анатолій.