схимник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | схи́мник | схи́мники |
Р. | схи́мника | схи́мників |
Д. | схи́мникові схи́мнику |
схи́мникам |
З. | схи́мника | схи́мників |
Ор. | схи́мником | схи́мниками |
М. | схи́мникові, схи́мнику | схи́мниках |
Кл. | схи́мнику | схи́мники |
схи́м-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -схим-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- церк. той, хто прийняв схиму — найвищий ступінь чернечого аскетизму у православній церкві ◆ В чорному, з білими хрестами, пройшов через цвинтар схимник, закритий до очей каптуром. П. Кочура
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: схима, схимництво, схимниця, схимник
- прикметники: схимницький
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | схи́мник | схи́мники |
Р. | схи́мника | схи́мников |
Д. | схи́мнику | схи́мникам |
З. | схи́мника | схи́мников |
О. | схи́мником | схи́мниками |
П. | схи́мнике | схи́мниках |
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -схим-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: [ˈsxʲimnʲɪk]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- схимник (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ?