спільнота
Українська
Морфосинтаксичні ознаки
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | спільно́та | спільно́ти |
Р. | спільно́ти | спільно́т |
Д. | спільно́ті | спільно́там |
З. | спільно́ту | спільно́ти |
Ор. | спільно́тою | спільно́тами |
М. | спільно́ті | спільно́тах |
Кл. | спільно́то* | спільно́ти* |
спіль-но́-та
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -спіль-; суфікси: -н-от; закінчення: -а.
Вимова
- МФА : [sʲpʲilʲˈnɔtɐ] (одн.), [sʲpʲilʲˈnɔte] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
Значення
- об’єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами. [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- нерозривний зв'язок, єдність. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ спільність
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
Мероніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
Колокації
Прислів'я та приказки
Споріднені слова
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
Переклад
об'єднання людей
Список перекладів | |
|
єдність
Список перекладів | |