спільнотний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | спільно́тний | спільно́тна | спільно́тне | спільно́тні |
Р. | спільно́тного | спільно́тної | спільно́тного | спільно́тних |
Д. | спільно́тному | спільно́тній | спільно́тному | спільно́тним |
З. | спільно́тного (іcт.) спільно́тний (неіст.) |
спільно́тну | спільно́тне | спільно́тних (іст.) спільно́тні (неіст.) |
О. | спільно́тним | спільно́тною | спільно́тним | спільно́тними |
М. | спільно́тнім спільно́тному |
спільно́тній | спільно́тнім спільно́тному |
спільно́тних |
спіль-но́т-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -спільнот-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- прикметник до спільнота; спрямований, призначений для загалу. [≈ 1] ◆ Домініканці більше орієнтовані на спільнотне життя, єзуїти — на індивідуальну працю; домініканська структура керування орденом дуже демократична, а єзуїтська — мілітарна. ◆ богослов’я визволення включає елементи, вартість яких безперечна: це глибоке відчуття присутності Бога, який спасає; наголошення спільнотного виміру віри. Ратцінґер
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |