Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. рі́шення рі́шення
Р. рі́шення рі́шень
Д. рі́шенню рі́шенням
З. рі́шення рі́шення
Ор. рі́шенням рі́шеннями
М. рі́шенні
рі́шенню
рі́шеннях
Кл. рі́шення рі́шення

рі́-шен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -ріш-; суфікси: -нн; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. дія за знач. дієсл. рішати, рішити [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. вирок суду, постанова, розпорядження якої-небудь організації, зборів і т. ін. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. продуманий намір зробити що-небудь, якось вчинити [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  4. спосіб вирішення, зображення, подання, розв'язання чого-небудь[≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ріши́ти «прийти до висновку; розв'язати, позбавити; знищити, убити (первісно у виразі р. життя «позбавити життя»), розтратити (первісно у виразах типу р. всього «позбавити всього»)», ріша́ти, заст. рі́шене́ць «рішення, вирок» СУМ, Нед, рі́шення, ріши́мість, рішу́чий, відріша́ти «відпорювати; усувати від співучасті» Нед; — рос. реши́ть, решать «вирішити, розв'язати; (заст.) розплутати», білор. рашы́ць «вирішити; розтратити», рашаць, др. розв'язати; відпустити гріх, пол. rzeszyć «зв'язувати», чеськ. řešiti «розв'язувати, розгадувати», словац. riešiť «тс.», болг. решавам «вирішую, розв'язую», мак. решава «розв'язує; позбавляє; рятує», сербохорв. дре́шити (<*одрешити) «розв'язувати», словен. réšiti «рятувати, звільнити, розв'язати, розгадати», стсл. рѣшити «розв'язувати»; — psl. *otrěsiti, *orzrešiti або інші префіксальні утворення із значенням «відв'язувати, розв'язувати» від дієслова psl. *rěšiti «зв'язувати»; — споріднене з лит. raišýti «в'язати, патрати», rìšti «в'язати», ryšulỹs «в'язка, згорток, вузол», ryšỹs «зв'язок; відношення», raĩštis «пов'язка, шнурок, мотузок», лтс. raisit «розв'язувати», rist «зв'язувати», прус. senrists «зав'язаний», perreist «зв'язувати», дав.-англ. wrion «закутувати, загортати; покривати», wrldan «зв'язувати», лат. rīса «хустина, косинка»; очевидно, іє. *reik-/reig- «в'язати». — Черных II 115; Фасмер III 479—480; Преобр. II 238; Brückner 476; AfSIPh 39, 4; Machek ESJČ 530— 531; Holub—Kop. 322; Младенов 560; Стоянов 83; Skok III 141 — 142; Ильинский РФВ 69, 16; РФВ 74, 122; Mikl. EW 277; Эндзелин СБЗ 69; Karulis II 100—101; Būga RR I 476—478; Fraenkel 690, 738; Slavia 13, 11 — 12; Mapтынов Сл. и ие. аккомод. 128—129; Kurz ZfSIPh 19, 389; Specht ZfSIPh 19, 128; Pedersen IF 5, 79.


Переклад ред.

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела ред.