річниця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	річни́ця	річни́ці
Р.	річни́ці	річни́ць
Д.	річни́ці	річни́цям
З.	річни́цю	річни́ці
Ор.	річни́цею	річни́цями
М.	річни́ці	річни́цях
Кл.	річни́це*	річни́ці*

річ-ни́ц-я

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -річ-; суфікси: -н-иц; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [rʲiˈt͡ʃnɪt͡sʲɐ] (одн.), [rʲiˈt͡ʃnɪt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події.

Синоніми

1. роковини, ювілей

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: рочок ін. іменники: другорі́чник, однорі́шник, рік, річня́к, рокови́ни прикметники: позаторі́шній, річни́й, торі́шній прислівники: позаторі́к, рік-у́-рі́к, торі́к

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: anniversary (en) Французькаfr: anniversaire (fr)

Джерела

• Словник УЛІФ: річниця