Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
рі́к
|
роки́
|
| Р.
|
ро́ку
|
рокі́в
|
| Д.
|
ро́кові
рі́ку
|
рока́м
|
| З.
|
рі́к
|
роки́
|
| Ор.
|
ро́ком
|
рока́ми
|
| М.
|
році
|
рока́х
|
| Кл.
|
ро́ку*
|
роки́*
|
рі́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -рік-.
Семантичні властивості
ред.
- одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- період часу в дванадцять місяців, що рахується від будь-якого дня [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- тільки мн. тривалість чийогось життя [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- тільки мн. період, пора в чиєму-небудь житті [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.
- тільки мн. у сполуч. з порядк. числ. уживається для позначення десятиліття [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Слово «рік» пов'язане зі схожими за змістом термінами у слов'янських мовах: рос. рок — «доля» (рік, термін, час, пора, доба); біл. рок — «рік»; давньорус. рокъ — «вік, доля»; пол. чеськ. словац. н.-луж. rok — «рік»; мак. rok, словен. ròk — «термін»; стцерк.-слов. рокъ — «призначений заздалегідь термін»
| період часу в дванадцять місяців
|
|
|
|
| тривалість чийогось життя
|
|
|
|
| пора в чиєму-небудь житті
|
|
|
|
