Українська
ред.

по-за́-то-рік
Прислівник, обставинний, часу; незмінний.

Префікси: по-за-то-^?; корінь: -рік-.

МФА: [pɔˈzɑtɔrik]

у позаминулому році; два роки тому ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Сліпі лірники сиділи; // По шелягу брали // І ту саму грали, // Що й позаторік. Т. Г. Шевченко, «Титарівна», 1848 р. ◆ Юрко дивиться на посаджену позаторік яблуню. В. П. Козаченко, «Атестат зрілості», 1946 р.

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: рочок ін. іменники: другорі́чник, однорі́шник, рік, річни́ця, річня́к, рокови́ни прикметники: позаторі́шній, річни́й, торі́шній прислівники: рік-у́-рі́к, торі́к

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: в позапро́шлом году́ ^(ru)

позаторік