розвага

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	розва́га	розва́ги
Р.	розва́ги	розва́г
Д.	розва́зі	розва́гам
З.	розва́гу	розва́ги
Ор.	розва́гою	розва́гами
М.	розва́зі	розва́гах
Кл.	розва́го*	розва́ги*

роз-ва́-га

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: роз-; корінь: -ваг-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [rɔˈzʋɑɦɐ] (одн.), [rɔˈzʋɑɦe] (мн.)

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те, що розвеселяє, розважає людину ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. те, що заспокоює, утішає кого-небудь у горі, нещасті і т. ін.; утіха. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. дія за знач. розважати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: розважа́льний дієслова: розважа́ти, розва́жити

Етимологія

Від розва́га «забава, втіха, розрада; [ розсудливість Нед]», ро́зваг «розсудливість, обережність» Нед, розважа́льний, розва́жливий «розсудливий, серйозний; [заспокійливий Нед]», розважний «тс.», розва́жний «розважальний, пов’язаний з розвагою, втіхою, розрадою», розважа́ти «утішати, розсіювати, відвертати увагу від неприємного; всебічно обмірковувати», розва́жити, — білор. разва́га «міркування, розсудливість», пол. rozwaga «розважливість, розсудливість», ч. словац. rozvaha «розум, розсудливість», в.-луж. rozwaha «розвага, намір»; — пов'язане з вага, важити; розвиток значень проходив, очевидно, так: «обміркувати складну ситуацію» -> «зіставити в думці всі сторони ситуації, ніби зважити їх на вагах» → «знайти вихід з неприємної ситуації» → «утішити». — Brückner 598—599; Machek ESJČ 674. — Див. ще вага́, роз-.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: amusement (en) Російськаru: развлечение (ru) сер.

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: розвага
• Розвага // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.