речення
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ре́чення | ре́чення |
| Р. | ре́чення | ре́чень |
| Д. | ре́ченню | ре́ченням |
| З. | ре́чення | ре́чення |
| Ор. | ре́ченням | ре́ченнями |
| М. | ре́ченні ре́ченню |
ре́ченнях |
| Кл. | ре́чення | ре́чення |
ре́-че-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -реч-; суфікси: -е-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки. ◆ У науковому тексті значно частіше трапляються складнопідрядні ніж складносурядні речення.
- у мовах програмування: базова одиниця, що має певну для даної мови синтаксичну та змістовну завершеність. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
- багатокомпонентне складне речення
- безособове речення
- безсполучникове складне речення
- називне речення = номінативне речення
- неозначено-особове речення
- номінативне речення
- окличне речення
- питальне речення
- розповідне речення
- складне речення
- складнопідрядне речення
- складносурядне речення
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця | |
| базова одиниця, що має певну для даної мови синтаксичну та змістовну завершеність | |
