приохочувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	приохо́чую	приохо́чував	приохо́чуватиму	—
Ти	приохо́чуєш	приохо́чував приохо́чувала	приохо́чуватимеш	приохо́чуй
Він Вона Воно	приохо́чує	приохо́чував приохо́чувала приохо́чувало	приохо́чуватиме	—
Ми	приохо́чуєм(о)	приохо́чували	приохо́чуватимем(о)	приохо́чуймо
Ви	приохо́чуєте	приохо́чували		приохо́чуйте
Вони	приохо́чують	приохо́чували	приохо́чуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	приохо́чуючи
Дієприсл. мин. ч.	приохо́чувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	приохо́чуваний
Безособова форма	приохо́чувано

при-о-хо́-чу-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: при-; корінь: -охоч-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [preɔxɔt͡ʃʊu̯ɐte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. док., перех. викликати бажання зробити, здійснити що-небудь, зайнятися чимсь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. викликати любов до чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від охо́та, охі́тний, охі́ть, охі́ч, охо́титися, охотли́вий, охо́тний, охо́тник, охотува́тися, охо́цький, охо́чий — Див. ще хотіти.

Переклад

Список перекладів