числівник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | числі́вник | числі́вники |
| Р. | числі́вника | числі́вників |
| Д. | числі́внику числі́вникові |
числі́вникам |
| З. | числі́вник | числі́вники |
| Ор. | числі́вником | числі́вниками |
| М. | на/в числі́внику |
на/в числі́вниках |
| Кл. | числі́внику* | числі́вники* |
чис-лі́в-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 2 О; тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -числ-; суфікси: -ів-н-ик-
Вимова
ред.
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
ред.Значення
ред.- частина мови, яка позначає кількість предметів (кількісний числівник) або їх порядок при лічбі (порядковий числівник) і відповідає на питання скільки? котрий? ◆ Складені числівники містять в собі два і більше простих чи складних числівників.
Синоніми
ред.- -
Антоніми
ред.- -
Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені словосполучення, фразеологізми
ред.
Споріднені слова
ред.- зменш.-пестливі. форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| |