претензійність
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | претензі́йність | — |
Р. | претензі́йності | — |
Д. | претензі́йності | — |
З. | претензі́йність | — |
Ор. | претензі́йністю | — |
М. | претензі́йності | — |
Кл. | претензі́йносте* | — |
пре-тен-зі́й-ність
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -претензій-; суфікси: -н-ість.
Вимова
ред.- МФА: [pretenʲˈzʲii̯nʲisʲtʲ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- властивість чи стан за значенням претензійний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від прете́нзія, прете́нсія Куз, претенде́нт, претензі́йний, претенсі́йний Куз, претендува́ти, претенту́вати «претендувати» Мед; — рос. прете́нзия, білор. прэтэ́нзія, пол. pretensja, чеськ. pretense, словац. pretenzia, в.-луж. pretensija, болг. претенция, мак. претензија, сербохорв. прете̏нзијa, словен. pretenzíja; — через польське посередництво запозичено із середньолатинської мови; lam. praetēnsiō «претензія» зводиться до лат. praetendo «витягую, тримаю перед собою; наводжу як аргумент, виправдовуюся», утвореного за допомогою префікса лат. prae- «перед-» від лат. tendo «тягну», пов'язаного з teneo «тримаю, досягаю» і спорідненого з санскр. tanṓti «тягне, натягує», гр. τείνω «тягну», psl. teneto «тенето», укр. тенето. — СІС2 678; Фасмер III 361; Черных II 66; Kopaliński 782; Ноłub— Lyer 393; Walde—Hofm. II 662—664. — Див. ще преа́мбула, тене́то.
Переклад
ред.Список перекладів | |