пояти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | {{{основа1}}}у́ | поя́в пояла́ | пойму́ | — |
| Ти | {{{основа1}}}е́ш | поя́в пояла́ | пойме́ш | пойми́ |
| Він Вона Воно |
поя́е́ | поя́в пояла́ пояло́ | пойме́ | — |
| Ми | {{{основа1}}}е́м | пояли́ | пойме́м( -емо́) | поймі́м(о) |
| Ви | {{{основа1}}}е́те | пояли́ | поймі́ть | |
| Вони | поя́у́ть | пояли́ | пойму́ть | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
по-я́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 14b.
Префікс: по-; корінь: -я-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- арх., істор. узяти, забрати в полон, у неволю. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- поняти ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ полонити, поневолити
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від по- + яти, далі від праслов'янської форми *jьmǫ : jęti, від котрої також виникли д.-руське, ст.-слов. имѣти, имамь, а также възѩти, възьмѫ. Відси взяти, зняти, изъять й решту префіксових дієслів на -няти/-яти (-ємлю). Пор. лит. im̃ti, imù, ėmiaũ «брать», лат. еmō, ēmī, ēmptum, -еrе «брать».
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |