взяти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | ві́зьму́ | взяв взя́ла | візьму́ | — |
| Ти | ві́зьмеш | взяв взя́ла | ві́зьмеш | візьми́ |
| Він Вона Воно |
ві́зьме́ | взяв взя́ла взя́ло | ві́зьме | — |
| Ми | ві́зьмем(о) | взя́ли | ві́зьмем(о) | візьмі́м(о) |
| Ви | ві́зьмете | взя́ли | візьмі́ть | |
| Вони | ві́зьмуть | взя́ли | ві́зьмуть | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | взя́тий | |||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | взя́вши | |||
| Безособова форма | взя́то | |||
взя-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 14b/c'.
Корінь: -взя-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- див. узяти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: взяти
- Взяти // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.