Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. нормати́в нормати́ви
Р. нормати́ву нормати́вів
Д. нормати́вові
нормати́ву
нормати́вам
З. нормати́в нормати́ви
Ор. нормати́вом нормати́вами
М. на/у нормати́ву на/у нормати́вах
Кл. нормати́ву* нормати́ви*

нор-ма-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -норма-; суфікс: -тив-

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. показник норм, згідно з якими проводиться певна робота або здійснюється, виконується що-небудь.
  2. універсальна, широко поширена норма, яка стосується переважно питомих витрат сировини на одиницю кількості продукції та на інші одиниці, які характеризують об'єкт споживання ресурсів. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. нормати́в нормати́вы
Р. нормати́ва нормати́вов
Д. нормати́ву нормати́вам
З. нормати́в нормати́вы
О. нормати́вом нормати́вами
П. нормати́ве нормати́вах

нор-ма-ти́в

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -норма-; суфікс: -тив-

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. норматив (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Джерела ред.