Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
|---|
| Н.
|
ба́тько
|
батьки́
|
| Р.
|
ба́тька
|
батькі́в
|
| Д.
|
ба́тькові
ба́тьку
|
батька́м
|
| З.
|
ба́тька
|
батькі́в
|
| Ор.
|
ба́тьком
|
батька́ми
|
| М.
|
ба́тькові
ба́тьку
|
батька́х
|
| Кл.
|
ба́тьку
|
батьки́
|
ба́ть-ко
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бать-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- чоловік стосовно до своїх дітей ◆ Він батька спас в злу саму пору Котлряевський
- перен. основоположник якого-небудь учення, якої-небудь галузі науки, мистецтва і т. ін. ◆ Батьком української літературної мови ми вважаємо Тараса Григоровича Шевченка
- шанобливе називання козацької старшини, отаманів тощо ◆ Ой, Богдане, батьку Хмелю, Славний наш гетьмане/ Встала наша Україна Па вражого пана Українські думи
- ввічливе звертання до чоловіка похилого віку ◆ Добре єси, мій кобзарю, Добре, батьку, робиш Шевченко
- самець стосовно до свого потомства. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.
- тато
- основоположник
- —
- —
- —
Антоніми
ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпоніми
ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Холоніми
ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Мероніми
ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Колокації
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Від ??
Переклад
ред.
| чоловік стосовно до своїх дітей
|
|
|---|
|
|
| основоположник якого-небудь учення
|
|
|---|
|
| шанобливе називання козацької старшини
|
|
|---|
|
| ввічливе звертання до чоловіка похилого віку
|
|
|---|
|
прослухати вимову?, файл