батько
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ба́тько | батьки́ |
| Р. | ба́тька | батькі́в |
| Д. | ба́тькові ба́тьку |
батька́м |
| З. | ба́тька | батькі́в |
| Ор. | ба́тьком | батька́ми |
| М. | ба́тькові ба́тьку |
батька́х |
| Кл. | ба́тьку | батьки́ |
ба́ть-ко
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бать-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- чоловік стосовно до своїх дітей ◆ Він батька спас в злу саму пору Котлряевський
- перен. основоположник якого-небудь учення, якої-небудь галузі науки, мистецтва і т. ін. ◆ Батьком української літературної мови ми вважаємо Тараса Григоровича Шевченка
- шанобливе називання козацької старшини, отаманів тощо ◆ Ой, Богдане, батьку Хмелю, Славний наш гетьмане/ Встала наша Україна Па вражого пана Українські думи
- ввічливе звертання до чоловіка похилого віку ◆ Добре єси, мій кобзарю, Добре, батьку, робиш Шевченко
- самець стосовно до свого потомства. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.- тато
- основоположник
- —
- —
- —
Антоніми
ред.- —
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми
ред.- —
- —
- —
- —
- —
Гіпоніми
ред.- —
- —
- —
- —
- —
Холоніми
ред.- —
- —
- —
- —
- —
Мероніми
ред.- —
- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.- весільний батько
- хрещений батько
- біс батька зна що (чорт батька зна що, чорти зна що, біс батька зна, чорт батька зна, чорти батька зна)
- до біса батька
- к бісовому батьку
- на бісового батька
- якого бісового батька
- клясти батька (лаяти батька)
- загвоздити в батька
- батько родини
Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| чоловік стосовно до своїх дітей | |
| |
| основоположник якого-небудь учення | |
| шанобливе називання козацької старшини | |
| ввічливе звертання до чоловіка похилого віку | |
| самець | |