бідолаха
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бідола́ха | бідола́хи |
| Р. | бідола́хи | бідола́х |
| Д. | бідола́сі | бідола́хам |
| З. | бідола́ху | бідола́хи |
| Ор. | бідола́хою | бідола́хами |
| М. | бідола́сі | бідола́хах |
| Кл. | бідола́хо* | бідола́хи* |
бі-до-ла́-ха
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бідолах-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА : [bʲidɔˈlɑxɐ] (одн.), [bʲidɔˈlɑxe] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. бідна, нещасна людина; бідняга. [≈ 1][▲ 1] ◆ Чисто на сміх та на глум зробила [доля] його наймитом, бідолахою без поля і ріллі, без хати і роду Франко
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Похідне утворення від основи -бід із суфіксами -ол- і -аг-; складне утворення з основ бід-(а) і лаг-, рос. сулага «дерев’яні столярні лещата», тобто «людина, що лежить у біді».
Переклад ред.
| Список перекладів | |