монарх

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	мона́рх	мона́рхи
Р.	мона́рха	мона́рхів
Д.	мона́рху мона́рхові	мона́рхам
З.	мона́рх	мона́рхи
Ор.	мона́рхом	мона́рхами
М.	на/в мона́рху	на/в мона́рхах
Кл.	мона́рху*	мона́рхи*

мо-на́рх

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мона́рх-.

Вимова

• МФА : [mɔˈnɑrx] (одн.), [mɔˈnɑrxe] (мн.)

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. єдиновладний голова держави (король, цар, імператор і т. ін.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: монархиня, монархіст, монархія прикметники: монархічний, монарший

Етимологія

Від д.-грец. μόναρχος

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: monarch (en) Білоруськаbe: манарх (be) чол. Польськаpl: monarcha (pl) жін. Російськаru: монарх (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: монарх
• Монарх // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.