Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. волода́р володарі́
Р. володарю́ володарі́в
Д. володарю́
волода́ре́ві
володаря́м
З. володар володарі́в
Ор. володаре́м володаря́ми
М. володарі́
володарю́
володаря́х
Кл. волода́рю* володарі́*

во-ло́-да́р

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -волод-; суфікс: -ар.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін. (про короля, князя). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. той, хто має владу над ким-, чим-небудь, вільно розпоряджається кимсь або чимсь; велитель [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. той або те, що має великий вплив на кого-, що-небудь [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Від psl. *voldḗtī д.-рус. володѣти, дієприкм. володы із *володѫ, ст.-слов. владѣти, власти, владѫ, укр. володiти, болг. вла́дам, владе́я, сербохорв. вла́дати, вла̑да̑м, словен. ládati, vládati, чеськ. vlásti, vladu, пол. włodać, władać; праіндоєвр. *walǝ- «бути сильним, могутнім, володіти»

Переклад

ред.
той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар
той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін.
той, хто має владу над ким-, чим-небудь, вільно розпоряджається кимсь або чимсь
той або те, що має великий вплив на кого-, що-небудь

Джерела

ред.