монархія
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | мона́рхія | — |
Р. | мона́рхії | — |
Д. | мона́рхії | — |
З. | мона́рхію | — |
Ор. | мона́рхією | — |
М. | мона́рхії | — |
Кл. | мона́рхіє* | — |
мона́рхія
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -мона́рх-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: одн. [mɔˈnɑrxʲijɐ], мн. [mɔˈnɑrxʲiji]
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи - монарха. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: монархія
- Монархія // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.