мовознавство
УкраїнськаРедагувати
Морфосинтаксичні ознакиРедагувати
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | мовозна́вство | — |
Р. | мовозна́вства | — |
Д. | мовозна́вству, мовозна́вствові | — |
З. | мовозна́вство | — |
Ор. | мовозна́вством | — |
М. | мовозна́встві | — |
Кл. | мовозна́вство* | — |
мо-во-зна́в-ство
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -мов-; інтерфікс: -о-; корінь: -зн-; суфікси: -а-ств; закінчення: -о.
ВимоваРедагувати
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивостіРедагувати
ЗначенняРедагувати
- наука про мову, її суспільні функції, загальні особливості, конкретні прояви її структури. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
ХолонімиРедагувати
МеронімиРедагувати
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати
КолокаціїРедагувати
Прислів'я та приказкиРедагувати
Споріднені словаРедагувати
Найтісніша спорідненість | |
ЕтимологіяРедагувати
Від ??
ПерекладРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Словник УЛІФ: мовознавство
- лінгвістика // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.