іврит
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | іври́т | — |
Р. | іври́ту | — |
Д. | іври́ту іври́тові |
— |
З. | іври́т | — |
Ор. | іври́том | — |
М. | іври́ті іври́тові іври́ту |
— |
Кл. | іври́те | — |
ів-ри́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -іврит-.
Вимова
ред.- МФА: [iu̯ˈrɪt]
Послухати вимову:
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- єврейська мова з групи семітських; державна мова в Ізраїлі (поряд з арабською). На письмі застосовується гебрейська абетка. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |