Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
ла́д
|
лади́
|
| Р.
|
ладу́
|
ладі́в
|
| Д.
|
ладо́ві
ладу́
|
лада́м
|
| З.
|
ла́д
|
лади́
|
| Ор.
|
ладо́м
|
лада́ми
|
| М.
|
ладо́ві, ладі́
|
лада́х
|
| Кл.
|
ла́де*
|
лади́*
|
ла́д
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лад-.
Семантичні властивості
ред.
- стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де-небудь; протилежне - безладдя ◆ Приводити до ладу ◆ Вибувати з ладу ◆ Ставати до ладу
- стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно до певних вимог, правил і т. ін.; упорядкованість.
- злагодженість, узгодженість у діях; організованість.
- згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін.
- у знач. присл. — ладом. зрозуміло, ясно, не заплутано. {{приклад|Давати лад (кому, чому) ◆ іти на лад . ◆ [Не] до ладу (кому і без додатка)
- перев. з прийм. «в» («у») та означ. певним чином зумовлене розташування, розміщення кого-, чого-небудь; порядок. (у 7 знач.)
- з прийм. на та означ. спосіб, зразок, манера. ◆ На всі лади ◆ На один лад ◆ На свій лад
- з означ. система суспільного, державного укладу. ◆ Феодальний лад
- з означ. і чого, лінгв. будова, структура (про мову).
- з означ., муз. спосіб побудови звукоряду, розташування звуків; тональність музичного твору.
- тільки мн., муз. поперечні поділки на грифі щипкових струнних інструментів.
- клавіші гармонії, баяна, акордеона та духових інструментів. ◆ немає прикладів застосування.
- —
- упорядкованість
- організованість
- —
- —
- —
- —
- устрій, система, режим
- —
- —
- —
- —
- безладдя
- —
- —
- —
- заплутано
- —
- —
- —
- —
- —
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Від лад «порядок; розташування, розміщення; спосіб, зразок, манера; система суспільного, державного укладу; поперечні поділки на грифі щипкових інструментів; клавіші; (розпорядження)», ладня́ «майстерня, цех» Ж, ла́де́н СУМ, Г, ла́дни́й «гарний, вправний; схильний, охочий що-небудь зробити» СУМ, Ж» ладко́м «так, як треба», ладо́м «до ладу, толком», ла́дити, ла́дитися «удаватися», ладна́ти, ладува́ти «лагодити, робити щось придатним до вжитку», безла́ддя, владнува́ти «уладнати» Ж, дола́дний, зла́да «злагода», зла́ддє «згода, мир» Пі, зла́дити «підготувати» О. злади́тися «взятися до чогось» О, нала́д «відповідно, згідно, подібно» Ж, нала́дка, нала́дчик, нала́дити, не́лад, нела́дний, невла́д, недола́дний, недоладу́ «не так, як слід; не до речі», непола́дка, обла́да «обладнання», обла́днання, обладу́нок «спорядження», обла́джувати, обладна́ти, обла́дува́ти «обладнати, спорядити», пере́ла́д (у виразі: нема ні ладу, ж ладі) «ні ладу, ні складу») СУМ, Г, перенала́дка, по́лад «лад, порядок», при́лад «витвір, продукт» Нед, прила́дка, прила́дник «той, хто остаточно обробляє» Нед, прила́ддя, при́ладний «який уміє підлеститися, вкрадливий», ро́злад, розла́ддя, ула́д «до речі, влучно»;— рос. білор. лад, пол. в.-луж. ład, чеськ. словац. lad (заст.);— псл. (пн.) psl. ladъ «порядок; згода; заручини», psl. lada «тс.»; можливо, віддієслівне утворення від psl. laditi «домовлятися, ладити» (Sławski IV 416—417; Machek ESJČ 317; Vaillant Gr. comp. I 302); пов'язується з psl. lagoda «порядок»;— вважається також (ЭССЯ 14, 10—12) утвореним з приставки займенникового походження lа- (<*(о)lō-, Пор. укр. ло́ни «минулого року») і кореня праіндоєвр. d- (*dhē- «ставити»).— Фасмер ІІ 447; Преобр. І 428—429; Brückner 305; Ноlub— Lyer 278; Holub—Кор. 198; Schuster-Šewc 758; Zubatý St. a čl. I 2, 102; БЕР III 272—273; Младенов 268; Němec Slawіa 48/2—3, 120—123; Bern. I 683; Mikl. EW 159— Пор. ла́года, Ла́да¹.
| стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де-небудь
|
|
|
| стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно до певних вимог, правил і т. ін.
|
|
|
| злагодженість, узгодженість у діях; організованість
|
|
|
| згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін.
|
|
|
| зрозуміло, ясно, не заплутано
|
|
|
| певним чином зумовлене розташування, розміщення кого-, чого-небудь
|
|
|
| система суспільного, державного укладу
|
|
|
| спосіб побудови звукоряду, розташування звуків; тональність музичного твору
|
|
|
| поперечні поділки на грифі щипкових струнних інструментів
|
|
|
| клавіші гармонії, баяна, акордеона та духових інструментів
|
|
|
прослухати вимову?, файл