знедійснювати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	знеді́йснюю	знеді́йснював	знеді́йснюватиму	—
Ти	знеді́йснюєш	знеді́йснював знеді́йснювала	знеді́йснюватимеш	знеді́йснюй
Він Вона Воно	знеді́йснює	знеді́йснював знеді́йснювала знеді́йснювало	знеді́йснюватиме	—
Ми	знеді́йснюєм(о)	знеді́йснювали	знеді́йснюватимем(о)	знеді́йснюймо
Ви	знеді́йснюєте	знеді́йснювали		знеді́йснюйте
Вони	знеді́йснюють	знеді́йснювали	знеді́йснюватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	знеді́йснюючи
Дієприсл. мин. ч.	знеді́йснювавши
Безособова форма	[[{{{3}}}но]]

знедійснювати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — знедійснити.

Префікси: з-не-; корінь: -дій-; суфікси: -сн-юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [znɛ̝ˈɟiɪ̯sʲɲʊwɑtɪ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. робити щось недійсним, вилучати з дії ◆ Цією постановою міська рада водночас знедійснила переднішу постанову з цієї справи.

Синоніми

1. касувати, анулювати

Антоніми

1. удійснювати

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: дія, дійсність прикметники: дійсний, недійсний дієслова: діяти, здійснювати прислівники: дійсно

Етимологія

Від укр. недійсний