анулювати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | анулю́ю | анулюва́в | анулюва́тиму | — |
| Ти | анулю́єш | анулюва́в анулюва́ла | анулюва́тимеш | анулю́й |
| Він Вона Воно |
анулю́є | анулюва́в анулюва́ла анулюва́ло | анулюва́тиме | — |
| Ми | анулю́єм(о) | анулюва́ли | анулюва́тимем(о) | анулю́ймо |
| Ви | анулю́єте | анулюва́ли | анулю́йте | |
| Вони | анулю́ють | анулюва́ли | анулюва́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | анулю́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | анулюва́вши | |||
| Безособова форма | анульо́вано | |||
анулювати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -анул-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- книжн. касувати, визнавати щось за недійсне. [≈ 1] ◆ Підписавши «Вічний мир» з Польщею [у 1686 р.], Росія анулювала попередній договір з Туреччиною й Кримом
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від пол. anulować < лат. annulare (укр. нищити).
Переклад ред.
Див. знедійснювати.