звук
Українська
ред.
звук I
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | зву́к | зву́ки |
| Р. | зву́ку | зву́ків |
| Д. | зву́ку зву́кові |
зву́кам |
| З. | зву́к | зву́ки |
| Ор. | зву́ком | зву́ками |
| М. | на/в зву́ку | на/в зву́ках |
| Кл. | зву́ку* | зву́ки* |
зву́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -зв-; суфікс: -ук. Корінь: -звук-.
Вимова
ред.- МФА : [ˈzʋˈuk] (одн.), [ˈzwuke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- слухове відчуття, що викликається механічними коливаннями; те, що людина чує, сприймає органом слуху. ‖ Спів, музика. ‖ перев. мн. мелодія. [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- фіз. поширювані в пружних тілах (твердих, рідких і газоподібних) механічні коливання з частотою від 20 Гц до 20 кГц (що сприймаються вухом людини). ◆ Висота звуку
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.- —
- —
Мероніми
ред.- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від звати
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: звук
- Словник УЛІФ: звук
- Словник УЛІФ: звук
- Звук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
звук II
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | зву́к | зву́ки |
| Р. | зву́ку | зву́ків |
| Д. | зву́ку зву́кові |
зву́кам |
| З. | зву́к | зву́ки |
| Ор. | зву́ком | зву́ками |
| М. | на/в зву́ку | на/в зву́ках |
| Кл. | зву́ку* | зву́ки* |
звук
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Варіант1=Корінь: -зв-; суфікс: -ук. Варіант2=Корінь: -звук-.
Вимова
ред.- МФА: [зву́к]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- муз. тон певної висоти і сили (на відміну від шуму). ◆ немає прикладів застосування.
- лінгв. членороздільний елемент людської мови, утворюваний за допомогою органів мовлення. ◆ Голосні звуки ◆ Альвеолярні звуки
◆ Пусти́й (поро́жній) звук — те, що позбавлене будь-якого значення, ваги.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.- —
- —
Мероніми
ред.- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від звати
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела
ред.- Звук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | зву́к | зву́ки |
| Р. | зву́ка | зву́ков |
| Д. | зву́ку | зву́кам |
| З. | зву́к | зву́ки |
| О. | зву́ком | зву́ками |
| П. | зву́ке | зву́ках |
зву́к
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -зв-; суфікс: -ук.
Корінь: -звук- [Тихонов, 1996].
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- звук (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від зов