Морфосинтаксичні ознаки
ред.
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
за́чіпка
|
за́чіпки
|
| Р.
|
за́чіпки
|
за́чіпок
|
| Д.
|
за́чіпці
|
за́чіпкам
|
| З.
|
за́чіпку
|
за́чіпки
|
| Ор.
|
за́чіпкою
|
за́чіпками
|
| М.
|
за́чіпці
|
за́чіпках
|
| Кл.
|
за́чіпко*
|
за́чіпки*
|
за́-чіп-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: за-; корінь: -чіп-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Семантичні властивості
ред.
- пристрій, призначений для зачіпання чого-небудь [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- нерівність, вузлик і т. ін. на гладкій поверхні тканини [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. суперечка, сварка [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. те, що є приводом для яких-небудь дій [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- рідк. причина того, що сталося [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. закид, дорікання, з яким хто-небудь настирливо звертається до когось [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. перешкода, завада у якій-небудь справі [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.
Прислів'я та приказки
ред.
Від за- й чіпати, далі — від укр. чіпати «торкатися; турбувати; звертати увагу на щось; стосуватися когось (чогось)» і вчіпа́ти (як продовження давнішого h), очевидно, пізнішого походження; споріднене (радше типологічно, ніж генетично) з лат. аріō «беру», д.-грец. ϰάπτω «хапаю, ковтаю»; разом із psl. čapati, укр. ча́пати і далі з capati, укр. ця́пати, найвірогідніше, є експресивним словом звуконаслідувального походження (ЭССЯ 3, 171–172; 4, 17–18); psl. čěpati «хапати; торкатися; зачіпати; згинати»; рос. чепа́ть «чiпляти; чіпати», білор. чапа́ць «торкатися; зачіпати, турбувати», заст. пол. czepiać «чіпляти», czepiać się «чіплятися, хапатися», чеськ. čepit «бити», болг. че́пя «ламаю», мак. чепка «порпається» (про курку), сербохорв. че́пнути «наступити ногою»
| пристрій, призначений для зачіпання чого-небудь
|
|
|
| нерівність, вузлик і т. ін. на гладкій поверхні тканини
|
|
|
| те, що є приводом для яких-небудь дій
|
|
|
| закид, дорікання, з яким хто-небудь настирливо звертається до когось
|
|
|
| перешкода, завада у якій-небудь справі
|
|
|
