конфлікт
Українська ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | конфлі́кт | конфлі́кти |
| Р. | конфлі́кту | конфлі́ктів |
| Д. | конфлі́кту конфлі́ктові |
конфлі́ктам |
| З. | конфлі́кт | конфлі́кти |
| Ор. | конфлі́ктом | конфлі́ктами |
| М. | конфлі́кті конфлі́ктові конфлі́кту |
конфлі́ктах |
| Кл. | конфлі́кте | конфлі́кти* |
конф-лі́кт
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -конфлікт-.
Вимова ред.
- МФА : [konˈflʲikt] (одн.), [konˈflʲikte] (мн.)
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- ускладнення в міжнародних відносинах, що може призвести до збройної сутички ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- літ. суперечність як принцип взаємовідносин між персонажами літературного твору ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка | |
| ускладнення в міжнародних відносинах, що може призвести до збройної сутички | |
| суперечність як принцип взаємовідносин між персонажами літературного твору | |
Джерела ред.
- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5