ділити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	*ділю́	діли́в діли́ла	ді́литиму	—
Ти	ді́лиш	діли́в діли́ла	ді́литимеш	діли́
Він Вона Воно	ді́лить	діли́в діли́ла діли́ло	ді́литиме	—
Ми	ді́лим (ді́лимо)	діли́ли	ді́литимем(о)	ділі́м(о)
Ви	ді́лите	діли́ли		ділі́ть
Вони	ді́лять	діли́ли	ді́литимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	ділячи́
Дієприсл. мин. ч.	діли́вши
Безособова форма	—

ділити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c. Творення форми настоящего времени 1. особи однини утруднене. Відповідне дієслово доконаного виду — поділи́ти.

Корінь: -діл-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [dʲiˈlɪte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. кого, що. роз’єднувати на частини. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. розподіляти між ким-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. відмежовувати, роз'єднувати кого-, що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   3. розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. що. виконувати математичну дію ділення. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. що з ким. давати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. перен. переживати, відчувати і т. ін. що-небудь спільно з кимсь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: відділ, поділ, розділ прикметники: ділючий дієслова: ділитися, відділити, відділяти, виділити, виділяти, поділити, поділяти, приділяти, приділити, розділити, розділяти

Етимологія

Від psl. *děliti ст.-слов. дѣлити (д.-грец. μερίζειν), рос. дели́ть, укр. діли́ти, болг. деля́, сербохорв. диjѐлити, ди̏jели̑м, словен. dėlíti, чеськ. dělit, пол. dzielić, в.-луж. dźělić, н.-луж. źěliś . Сюди же укр. укр. діл «гірський хребет», ст.-слов. дѣлъ «частина», болг. дял «частина», сербохорв. ди̏о (ди̏jел) (род. в. ди̏jела) «частина», кашуб. dél (род. в. dēlȁ), словен. dė́ł, чеськ. díl, словац. diel, пол. dział, в.-луж. dźěł, н.-луж. źěł. праіндоєвр. *dail- Пор.: лит. dailaũ, лит. dailýti «ділити», англ. deal, готська dailjan, д.-в.-нім., сер.-в.-нім. teilen.
(Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Переклад

роз'єднувати на частини

Індонезійськаid: membagi (id) Іспанськаes: dividir (es), partir (es); repartir (es) Італійськаit: dividere (it), spartire (it), frazionare (it) Англійськаen: to divide (en) Арабськаar: قسم (ar) (qassama) Болгарськаbg: деля (bg), разделям (bg) Грецькаel: διαιρώ (el) (diero) Данськаda: dele (da) Естонськаet: jagama (et) Китайськаzh: 分 (zh) (fēn), 分裂 (zh) (fēnliè), 隔 (zh) (gé) Латиськаlv: dalīt (lv) Литовськаlt: dalyti (lt) Нідерландськаnl: spreken (nl) Німецькаde: teilen (de), einteilen (de) Польськаpl: dzielić (pl) Португальськаpt: dividir (pt), partir (pt) Російськаru: делить (ru) Румунськаro: împărți (ro), despărți (ro), diviza (ro) Турецькаtr: bölmek (tr); ayırmak (tr); bölüştürmek (tr); paylaştırmak (tr) Угорськаhu: oszt (hu), feloszt (hu) Французькаfr: diviser (fr) Фінськаfi: jakaa (fi) Хорватськаhr: dijeliti (hr) Чеськаcs: dělit (cs) Шведськаsv: dela (sv), fördela (sv) Японськаja: 分割する (ja) (bunkatsu-suru), 分ける (ja) (wakeru)

розподіляти між ким-небудь

відмежовувати, роз'єднувати кого-, що-небудь

розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати

виконувати математичну дію ділення

давати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь
Англійськаen: share (en)

переживати, відчувати і т. ін. що-небудь спільно з кимсь

Джерела

• Словник УЛІФ: ділити