єднати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	єдна́ю	єдна́в	єдна́тиму	—
Ти	єдна́єш	єдна́в єдна́ла	єдна́тимеш	єдна́й
Він Вона Воно	єдна́є	єдна́в єдна́ла єдна́ло	єдна́тиме	—
Ми	єдна́єм(о)	єдна́ли	єдна́тимем(о)	єдна́ймо
Ви	єдна́єте	єдна́ли		єдна́йте
Вони	єдна́ють	єдна́ли	єдна́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	єдна́ющий
Дієприкм. мин. ч.	єдна́вший
Дієприсл. теп. ч.	єдна́я
Дієприсл. мин. ч.	єдна́в, єдна́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	єдна́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	єдна́овано

єд-на́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -єдн-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [jeˈdnɑte]

• Прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. кого створювати єдність між ким-небудь; згуртовувати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. кого, що створювати між ким-небудь близькі, дружні стосунки, тісний зв'язок; зближувати кого, що ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. перен. встановлювати тісніший зв'язок, взаємодію між чим-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. що установлювати сполучення, зв'язок із чим-небудь, між чим-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. кого, що встановлювати спілкування між ким-, чим-небудь за допомогою засобів зв'язку ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. що збираючи разом, створювати єдине ціле ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. кого, заст. домовлятися з ким-небудь про щось ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. вести розмови з ким-небудь про заміжжя дочки, онуки і т. ін.; заручати, змовляти ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. кого, заст. схиляти кого-небудь на свій бік; умовляти ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:єден

Переклад

створювати єдність між ким-небудь; згуртовувати

створювати між ким-небудь близькі, дружні стосунки, тісний зв'язок; зближувати кого, що

встановлювати тісніший зв'язок, взаємодію між чим-небудь

установлювати сполучення, зв'язок із чим-небудь, між чим-небудь

встановлювати спілкування між ким-, чим-небудь за допомогою засобів зв'язку
Польськаpl: łączyć (pl)

збираючи разом, створювати єдине ціле

домовлятися з ким-небудь про щось
Англійськаen: negotiate (en) Польськаpl: negocjować (pl)

вести розмови з ким-небудь про заміжжя дочки, онуки і т. ін.; заручати, змовляти

схиляти кого-небудь на свій бік; умовляти

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5