дочка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дочка́ | до́чки |
| Р. | дочки́ | до́чок |
| Д. | дочці́ | до́чкам |
| З. | дочку́ | до́чок |
| Ор. | дочко́ю | до́чками |
| М. | дочці́ | до́чках |
| Кл. | дочцо́ | до́чки |
доч-ка
Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 3*d за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -доч-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА : [ˈdɔt͡ʃkɐ] (одн.), [ˈdɔt͡ʃke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: [дочкá]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. ◆ А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток. Тарас Шевченко ◆ Може ще заснеш на моїй постелі, доню?… — кладучи дочку, казала мати. Панас Мирний ◆ Стара Морозиха піклувалася все: — Може б ти, дочко, прилягла трохи? — Е, ні, тітко. А. Головко ◆ В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу. Олесь Гончар
- розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. ◆ [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! Леся Українка
- уроч. жінка, яка тісно, кровно зв'язана зі своїм народом, своєю країною.◆ О Батьківщино!… Ти для мене всіх рідніш, моє життя, мій квіте!… Не зрадили тебе твої донецькі діти, і всі сини твої, всі дочки… Володимир Сосюра
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- син, мати, батько, падчірка; конверсиви: мати, матка, матінка, мама, матір, матірка, матуся
- конверсиви: матінка, матінойка, матіночка, матірка, матуня, матусенька, матуся
- —
Гіпероніми ред.
Холоніми ред.
- родина, сім'я, суспільство
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Із д.-рус: дъчи від псл. *dъkt’i.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | до́чка | до́чки |
| Р. | до́чки | до́чек |
| Д. | до́чке | до́чкам |
| З. | до́чку | до́чек |
| О. | до́чкой до́чкою |
до́чками |
| П. | до́чке | до́чках |
доч-ка
Іменник, істота (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).Корінь: -доч-; суфікс: -к-; закінчення: -а
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- зменш.-пестл. до дочь. ◆ Богат, хорош собою, Ленский Везде был принят как жених; Таков обычай деревенский; Все дочек прочили своих За полурусского соседа; Олександр Пушкін, «Евгений Онегин»
- розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини.
- екон.жарг. те ж саме, що дочірня компанія.
Синоніми ред.
Гіпероніми ред.
Холоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Із д.-рус: дъчи від псл. *dъkt’i.