дочка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	дочка́	до́чки
Р.	дочки́	до́чок
Д.	дочці́	до́чкам
З.	дочку́	до́чок
Ор.	дочко́ю	до́чками
М.	дочці́	до́чках
Кл.	дочцо́	до́чки

доч-ка

Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 3*d за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -доч-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈdɔt͡ʃkɐ] (одн.), [ˈdɔt͡ʃke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [дочкá]

Семантичні властивості

Значення

1. особа жіночої статі стосовно до своїх батьків. ◆ А в тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток. Тарас Шевченко ◆ Може ще заснеш на моїй постелі, доню?… — кладучи дочку, казала мати. Панас Мирний ◆ Стара Морозиха піклувалася все: — Може б ти, дочко, прилягла трохи? — Е, ні, тітко. А. Головко ◆ В багатьох хатах великим постом шили матері бурлацькі торби своїм синам та дочкам в дорогу. Олесь Гончар
2. розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини. ◆ [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! Леся Українка
3. уроч. жінка, яка тісно, кровно зв'язана зі своїм народом, своєю країною.◆ О Батьківщино!… Ти для мене всіх рідніш, моє життя, мій квіте!… Не зрадили тебе твої донецькі діти, і всі сини твої, всі дочки… Володимир Сосюра

Синоніми

1. доч, донька, дівка, дівчина, дочір, дочер, дочухна
2. доня, доця
3. —

Антоніми

1. син, мати, батько, падчірка; конверсиви: мати, матка, матінка, мама, матір, матірка, матуся
2. конверсиви: матінка, матінойка, матіночка, матірка, матуня, матусенька, матуся
3. —

Гіпероніми

1. жінка, дівчина, людина

Холоніми

1. родина, сім'я, суспільство
2. —
3. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

1. у дочки годитися

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: доня, донька, доч, дочер, дочір, доця, падчерка, падчірка прикметники: доччин, доньчин, дочірній дієслова: вдочерити, вдочеряти, удочерити, удочеряти

Етимологія

Із д.-рус: дъчи від псл. *dъkt’i.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: дочка

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	до́чка	до́чки
Р.	до́чки	до́чек
Д.	до́чке	до́чкам
З.	до́чку	до́чек
О.	до́чкой до́чкою	до́чками
П.	до́чке	до́чках

доч-ка

Іменник, істота (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).Корінь: -доч-; суфікс: -к-; закінчення: -а

Вимова

• МФА: ['doʨkə]
• УФ: [дóчкъ]

Семантичні властивості

Значення

1. зменш.-пестл. до дочь. ◆ Богат, хорош собою, Ленский Везде был принят как жених; Таков обычай деревенский; Все дочек прочили своих За полурусского соседа; Олександр Пушкін, «Евгений Онегин»
2. розм. ласкаве звертання літньої людини до молодої жінки або дівчини.
3. екон.жарг. те ж саме, що дочірня компанія.

Синоніми

1. дочь
2. дочечка, девушка
3. дочерняя компания

Гіпероніми

1. женщина, родственница
2. женщина
3. компания

Холоніми

1. семья, общество
2. —
3. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

1. маменькина дочька

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: дочь, дочечка, дочурка, дщерь, дочерь, доця, падчерица прикметники: дочкин, дочерний дієслова: удочерить, удочерять

Етимологія

Із д.-рус: дъчи від псл. *dъkt’i.