деепричастие
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | дееприча́стиие | дееприча́стиия |
Р. | дееприча́стиия | дееприча́стиий |
Д. | дееприча́стиию | дееприча́стииям |
З. | дееприча́стиие | дееприча́стиия |
О. | дееприча́стиием | дееприча́стииями |
П. | дееприча́стиии | дееприча́стииях |
дееприча́стие
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- лінгв. дієприслівник ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми:
- іменники: причастие
- прикметники: деепричастный
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??