відміняти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | відміня́ю | відміня́в відміня́ла | відміня́тиму | — |
Ти | відміня́єш | відміня́в відміня́ла | відміня́тимеш | відміня́й |
Він Вона Воно |
відміня́є | відміня́в відміня́ла відміня́ло | відміня́тиме | — |
Ми | відміня́єм(о) | відміня́ли | відміня́тимем(о) | відміня́ймо |
Ви | відміня́єте | відміня́ли | відміня́йте | |
Вони | відміня́ють | відміня́ли | відміня́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | відміня́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | відміня́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
від-мі-ня́-ти, од-мі-ня́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — відміни́ти.
Префікс: від-; корінь: -мін-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [ʋʲidʲmʲiˈnʲɑte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [в’ідм’ін’а́ти]
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- робити що-небудь інакшим, змінювати [≈ 1] ◆ Ви знаєте — я не такої натури, щоб отак ні з доброго дива веселі речі провадити, а тепер я наче трохи натуру відмінила. Леся Українка, лист до М. І. Павлика, 17 (29) серпня 1893 р. Джерело — СУМ20.
- рідк. те ж саме, що касувати [≈ 2] ◆ Не нами це [присуд кари] вигадано, не нам його й відміняти. Іван Ле, «Міжгір'я», 1953 р. [СУМ-11]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Список перекладів | |
|