бійниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бійни́ця | бійни́ці |
| Р. | бійни́ці | бійни́ц |
| Д. | бійни́ці | бійни́цям |
| З. | бійни́цю | бійни́ці |
| Ор. | бійни́цею | бійни́цями |
| М. | бійни́ці | бійни́цях |
| Кл. | бійни́це* | бійни́ці* |
бій-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бій-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
.jpg)
Значення ред.
- отвір для стрільби у стіні оборонної споруди, бронепоїзді і т. ін. [▲ 1] ◆ Стояло те дворище у степу проти місти і грізно дивилося на його своїми бійницями Панас Мирний
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |