Українська

бій-ни́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бій-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.

Бійниця

отвір для стрільби у стіні оборонної споруди, бронепоїзді і т. ін. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Стояло те дворище у степу проти місти і грізно дивилося на його своїми бійницями Панас Мирний

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Іврит_he: חרך ירי Іспанська_es: aspillera жін. Італійська_it: feritoia жін., balestriera жін., cannoniera жін. Англійська_en: embattle, embrasure, loophole Арауканська_arn: adquintupeyüm Болгарська_bg: бойница ^(bg) жін. Білоруська_be: байніца ^(be) жін., бойніца ^(be) жін. Грецька_el: πολεμίστρα Давньогрецька^†_grc: θυρίς жін. Есперанто^ш_eo: barbakano; paftruo Латинська_la: fenestra Нідерландська_nl: schietgat Німецька_de: Schießscharte ^(de) жін. =, -n Португальська_pt: seteira жін.; troneira жін., bombardeira жін. Російська_ru: бойница ^(ru) жін. Турецька_tr: mazgal; mazgal deliği Французька_fr: embrasure ^(fr) жін., meurtrière ^(fr) жін. Чеська_cs: střílna Шведська_sv: skottglugg Якутська_sah: ытар чуолҕан

бійниця