стрільба

Це стабільна версія, перевірена 5 квітня 2022. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

стрільба І

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. стрільба́ стрі́льби
Р. стрільби́ стрі́льб
Д. стрільбі́ стрі́льбам
З. стрільбу́ стрі́льби
Ор. стрільбо́ю стрі́льбами
М. стрільбі́ стрі́льбах
Кл. стрі́льбо* стрі́льби*

стріль-ба́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -стріль-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова

ред.
  • МФА : [stʲrʲilʲˈbɑ] (одн.), [ˈstʲrʲilʲbe] (мн.)
  • УФ: [стр'іл'бá]

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. ж. дія за значенням стріляти[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Крик, галас, стрільба з гармат, мущирів і гаківниць огласився [залунав] по всій околиці. Олекса Стороженко ◆ Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша. О. Т. Гончар ◆ [Деві:] Та славно буде! Напечем каштанів, що в мене є. Ото стрільба почнеться! Леся Українка
  2. перев. мн. навчальні, тренувальні заняття, під час яких стріляють у ціль. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Ідуть військові кораблі На гарнізонні стрільби. Іван Нехода ◆ Курсанти пішли до мішеней, щоб побачити наслідки стрільби. Іван Багмут ◆ — Молоді воїни, — каже майор, — добре діяли по тривозі і на стрільбах показали себе з найкращого боку. Радянська Україна

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість


Етимологія

ред.

Від др. стрѣльба, далі псл. *strělьba, похідне від псл. *strěl'ati із наростком псл. *-ьba.

Переклад

ред.
Список перекладів
Список перекладів

стрільба ІІ

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відмінок однина множина
Н. стрільба́ стрі́льби
Р. стрільби́ стрі́льб
Д. стрільбі́ стрі́льбам
З. стрільбу́ стрі́льби
Ор. стрільбо́ю стрі́льбами
М. стрільбі́ стрі́льбах
Кл. стрі́льбо* стрі́льби*

стріль-ба́

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -стріль-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова

ред.
  • МФА : [stʲrʲilʲˈbɑ] (одн.), [ˈstʲrʲilʲbe] (мн.)
  • УФ: [стр'іл'бá]

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. заст. ж. пищаль. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Він зняв стрільбу, наготовив її до вистрілу. Іван Франко. ◆ Вона подав йому стрільбу грімку, Чіпляє сама ясну шаблю важку, Цілує і пестить, і щастя бажає, І, мов на музики, на бій виряджає. Леся Українка. ◆ У старовину люди вбивали списами й стрільбами. Володимир Самійленко.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Колокації

ред.

Прислів'я та приказки

ред.

Споріднені слова

ред.
Найтісніша спорідненість

Етимологія

ред.

Див. укр. стрільба І.

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.

Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.