стрільба
Українська
ред.
стрільба І ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | стрільба́ | стрі́льби |
| Р. | стрільби́ | стрі́льб |
| Д. | стрільбі́ | стрі́льбам |
| З. | стрільбу́ | стрі́льби |
| Ор. | стрільбо́ю | стрі́льбами |
| М. | стрільбі́ | стрі́льбах |
| Кл. | стрі́льбо* | стрі́льби* |
стріль-ба́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -стріль-; суфікс: -б; закінчення: -а.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ж. дія за значенням стріляти[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією. [≈ 1] ◆ Крик, галас, стрільба з гармат, мущирів і гаківниць огласився [залунав] по всій околиці. Олекса Стороженко ◆ Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша. О. Т. Гончар ◆ [Деві:] Та славно буде! Напечем каштанів, що в мене є. Ото стрільба почнеться! Леся Українка
- перев. мн. навчальні, тренувальні заняття, під час яких стріляють у ціль. ◆ Ідуть військові кораблі На гарнізонні стрільби. Іван Нехода ◆ Курсанти пішли до мішеней, щоб побачити наслідки стрільби. Іван Багмут ◆ — Молоді воїни, — каже майор, — добре діяли по тривозі і на стрільбах показали себе з найкращого боку. Радянська Україна
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від др. стрѣльба, далі псл. *strělьba, похідне від псл. *strěl'ati із наростком псл. *-ьba.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
стрільба ІІ ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | стрільба́ | стрі́льби |
| Р. | стрільби́ | стрі́льб |
| Д. | стрільбі́ | стрі́льбам |
| З. | стрільбу́ | стрі́льби |
| Ор. | стрільбо́ю | стрі́льбами |
| М. | стрільбі́ | стрі́льбах |
| Кл. | стрі́льбо* | стрі́льби* |
стріль-ба́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -стріль-; суфікс: -б; закінчення: -а.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- заст. ж. пищаль. [≈ 1] ◆ Він зняв стрільбу, наготовив її до вистрілу. Іван Франко. ◆ Вона подав йому стрільбу грімку, Чіпляє сама ясну шаблю важку, Цілує і пестить, і щастя бажає, І, мов на музики, на бій виряджає. Леся Українка. ◆ У старовину люди вбивали списами й стрільбами. Володимир Самійленко.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.