булькіт
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бу́лькіт | бу́лькоти |
Р. | бу́лькоту | бу́лькотів |
Д. | бу́лькоту, бу́лькотові |
бу́лькотам |
З. | бу́лькіт | бу́лькоти |
Ор. | бу́лькотом | бу́лькотами |
М. | бу́лькоту*, бу́лькотові |
бу́лькотах |
Кл. | бу́лькоту* | бу́лькоти* |
булькіт
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бульк-; суфікс: -іт.
Вимова ред.
- МФА: [ˈbulʲkʲit]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за знач. дієсл. булькати, булькотати 1 і звуки, утворювані цією дією. [▲ 1] ◆ Усе це, з плачем, викрикнула Малайка Андрієві в спину при булькоті горнятка М. М. Коцюбинський
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |