булькотати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | булькочу́ | булькота́в | булькота́тиму | — |
Ти | булько́чеш | булькота́в булькота́ла | булькота́тимеш | булькочи́ |
Він Вона Воно |
булько́че | булькота́в булькота́ла булькота́ло | булькота́тиме | — |
Ми | булько́чем (булько́чемо) | булькота́ли | булькота́тимем(о) | булькочі́м(о) |
Ви | булько́чете | булькота́ли | булькочі́ть | |
Вони | булько́чуть | булькота́ли | булькота́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | булькочачи́ | |||
Дієприсл. мин. ч. | булькота́вши | |||
Безособова форма | булькочно |
буль-ко-та́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна
Корінь: -булькот-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [bʊlʲkɔˈtɑte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок. підсилювальне до булькати. ◆ Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину Нечуй-Левицький
- перен., розм. невиразно говорити; бурмотати [≈ 2][▲ 2] ◆ Портьє булькотів щось грізно по-мадьярськи Франко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
булькати | |
невиразно говорити; бурмотати | |