брякнути
Українська
ред.
брякнути І ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бря́кну | бря́кн, бря́кнув бря́кнла, бря́кнула | бря́кнатиму | — |
| Ти | бря́кнеш | бря́кн, бря́кнув бря́кнла, бря́кнула | бря́кнатимеш | бря́кни |
| Він Вона Воно |
бря́кне | бря́кн, бря́кнув бря́кнла, бря́кнула бря́кнло, бря́кнуло | бря́кнатиме | — |
| Ми | бря́кнем(о) | бря́кнли, бря́кнули | бря́кнатим(о) | бря́кнім(о) |
| Ви | бря́кнете | бря́кнли, бря́кнули | бря́кніть | |
| Вони | бря́кнуть | бря́кнли, бря́кнули | бря́кнатимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | бря́кнши, бря́кнувши | |||
| Безособова форма | — | |||
Дієслово, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -брякну-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ˈbrʲɑknʊte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- неперех. задзвеніти з брязком; брязнути. [≈ 1][▲ 1] ◆ Брякнула защіпка, і вибігла Коха-нівна Марта Марко Вовчок
- перех., розм. з силою кинути. [≈ 2][▲ 2] ◆ — Я думав гроші! — сказав Пилип і брякнув рака об землю Панас Мирний
- перех., розм. сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути. [≈ 3][▲ 3] ◆ — Василь брякнув, що то ти підхопив гроші Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| задзвеніти з брязком; брязнути | |
| з силою кинути | |
| сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути | |
Джерела ред.
брякнути ІІ ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | — | — | — | — |
| Ти | — | — | — | — |
| Він Вона Воно |
— | бря́кнув бря́кнула бря́кнуло | бря́кне | — |
| Ми | — | — | — | — |
| Ви | — | — | — | |
| Вони | — | — | — | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | — | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
брякнути (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -брякну-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ˈbrʲɑknʊte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- док. набрякати, вбираючи в себе вологу; бубнявіти. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- брезкнути (про тіло, обличчя). ◆ Яків розжарнів-почереонів… тіло його наливалося, брякло-напухало Панас Мирний
Синоніми
- ↑ бубня́віти
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ набряка́ти, вбира́ти
- ↑ ?
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |