брякнути
Українська
ред.
брякнути І
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бря́кну | бря́кн, бря́кнув бря́кнла, бря́кнула | бря́кнатиму | — |
| Ти | бря́кнеш | бря́кн, бря́кнув бря́кнла, бря́кнула | бря́кнатимеш | бря́кни |
| Він Вона Воно |
бря́кне | бря́кн, бря́кнув бря́кнла, бря́кнула бря́кнло, бря́кнуло | бря́кнатиме | — |
| Ми | бря́кнем(о) | бря́кнли, бря́кнули | бря́кнатим(о) | бря́кнім(о) |
| Ви | бря́кнете | бря́кнли, бря́кнули | бря́кніть | |
| Вони | бря́кнуть | бря́кнли, бря́кнули | бря́кнатимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | бря́кнши, бря́кнувши | |||
| Безособова форма | — | |||
Дієслово, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -брякну-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [ˈbrʲɑknʊte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- неперех. задзвеніти з брязком; брязнути. [≈ 1][▲ 1] ◆ Брякнула защіпка, і вибігла Коха-нівна Марта Марко Вовчок
- перех., розм. з силою кинути. [≈ 2][▲ 2] ◆ — Я думав гроші! — сказав Пилип і брякнув рака об землю Панас Мирний
- перех., розм. сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути. [≈ 3][▲ 3] ◆ — Василь брякнув, що то ти підхопив гроші Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| задзвеніти з брязком; брязнути | |
| з силою кинути | |
| сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути | |
Джерела
ред.брякнути ІІ
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | — | — | — | — |
| Ти | — | — | — | — |
| Він Вона Воно |
— | бря́кнув бря́кнула бря́кнуло | бря́кне | — |
| Ми | — | — | — | — |
| Ви | — | — | — | |
| Вони | — | — | — | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | — | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
брякнути (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, безособове, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -брякну-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [ˈbrʲɑknʊte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- док. набрякати, вбираючи в себе вологу; бубнявіти. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- брезкнути (про тіло, обличчя). ◆ Яків розжарнів-почереонів… тіло його наливалося, брякло-напухало Панас Мирний
Синоніми
- ↑ бубня́віти
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ набряка́ти, вбира́ти
- ↑ ?
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| Список перекладів | |