бубнявіти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бубняві́ю | бубняві́в | бубняві́тиму | — |
| Ти | бубняві́єш | бубняві́в бубняві́ла | бубняві́тимеш | бубняві́й |
| Він Вона Воно |
бубняві́є | бубняві́в бубняві́ла бубняві́ло | бубняві́тиме | — |
| Ми | бубняві́єм(о) | бубняві́ли | бубняві́тимем(о) | бубняві́ймо |
| Ви | бубняві́єте | бубняві́ли | бубняві́йте | |
| Вони | бубняві́ють | бубняві́ли | бубняві́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | бубняві́ющий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | бубняві́вший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | бубняві́я | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бубняві́в, бубняві́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | бубняві́емый | |||
| Пас. дієприкм. мин. | — | |||
| Безособова форма | бубняві́овано | |||
буб-ня-ві́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -бубняв-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [bʊbnʲɐˈu̯ʲite]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок. збільшуватися, набрякати, наповнюючись вологою, соком. ◆ На деревах бубнявіли бруньки Іван Ле
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |