бовкнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бо́вкну | бо́вкнув бо́вкнула | бо́вкну | — |
| Ти | бо́вкнеш | бо́вкнув бо́вкнула | бо́вкнеш | бо́вкни |
| Він Вона Воно |
бо́вкне | бо́вкнув бо́вкнула бо́вкнуло | бо́вкне | — |
| Ми | бо́вкнем | бо́вкнули | бо́вкнем(о) | бо́вкнім(о) |
| Ви | бо́вкнете | бо́вкнули | бо́вкніть | |
| Вони | бо́вкнуть | бо́вкнули | бо́вкнуть | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
бовкнути (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a. Відповідне дієслово недоконаного виду — бо́вкати.
Корінь: -бовкну-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ˈbɔu̯knʊte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. однокр. до бовкати. ◆ А було як прийде неділя або свято, як тільки бовкне дзвін, Ганна поперед всіх іде до церкви. І. С. Нечуй-Левицький
- з шумом упасти, зануритися у воду. ◆ Камінець бовкнув у воду недалеко від берега. Збанацький
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |