бокозийник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бокози́йник	бокози́йники
Р.	бокози́йника	бокози́йників
Д.	бокози́йникові бокози́йнику	бокози́йникам
З.	бокози́йника	бокози́йників
Ор.	бокози́йником	бокози́йниками
М.	бокози́йникові, бокози́йнику	бокози́йниках
Кл.	бокози́йнику	бокози́йники

бо-ко-зи́й-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бок-; інтерфікс: -о-; корінь: -зий-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [bɔkɔˈzɪi̯nek] (одн.), [bɔkɔˈzɪi̯neke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. той, хто страждає на косоокість, косоокий. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Походить від бік + зиз:

• перша частина від бік, [бокань] «бокастий», [боківня́] «судак малої довжини; 500 штук укладеної риби», на боковеньку «спати», боко́вня «бокові стінки ткацького верстата» Мо, [бо́цій] «білобокий віл» Ж, [бочу́ля] «білобока або пузата корова» Ж, [бо́ця] «тс.» ВеНЗн, бочане́ць «житель протилежного берега річки», [боча́нин] «тс.», бічни́й, бока́тий, бока́стий, боча́стий «товстобокий», [бочи́стий) «тс.», бокува́ти «сидіти боком; уникати зустрічі», бо́чити «збочувати; дивитися вбік», бочи́тися «скоса дивитися», бо́ка «боком», бокаса́ «тс.», вибо́чувати «виводити боки в горшку» Я, збіч «схил», збо́ччя (зб.) «схили», [збочи́стий] «схилястий» Ж, [збочити] «ухилитися», збочи́тися «лягти набік», збоку, [набокува́тий] «нахилений», набік, [нау́бочі] «збоку», [нау́бочу, нау́збіч] «тс.», [о́боч] «схил, об'їзд» Ж, обочина, о́бочень «боковий вітер» Ж, обік, обіч, [обок] «поблизу» Пі, обо́ча «збоку, вбік» Пі, [побічни́ця] «бокова дошка колиски, бокова планка стола», побічка «печінка риби» Мо, по́бочень «бокова смуга в шлеї», побо́чина «бокова стіна», побічний, по́бік, по́біч, прибі́чник, при́бік «прибудова», спри́бока «збоку», су́біч «обіч, поруч», у́біч «бік; косогір», [у́боч] «бокове місце» Нед, [убі́чнистий] «з крутими схилами», [убі́к], у́збіч «схил», узбі́ччя, узбо́чина «обочина», узбі́чний «розташований по боках», [уза́боч] «збоку», узбіч «тс.»; — рос. білор. діал. болг. мак. бок, д.-рус. бокъ, пол. чеськ. словац. в.-луж. н.-луж. bok, сербохорв. бо̂к, словен. bok, стсл. бокъ; — psl. bokь; — остаточно не з'ясоване; можливо, споріднене з д.-ісл. Ьак «спина», дав.-англ. baec, д.-в.-нім. bah, англ. back «тс.» — (Младенов 40; Machek ESJČ 60); менш переконливе зіставлення з лат. baculum «палка», гр. βάκτρον «жезл», дірл. bacc «гак» (через значення «ребро») — (БЕР І 64; Bern. І 68; Walde—Hofm. I 92; Zupitza KZ 36, 234); висловлювалось необґрунтоване припущення — (Hirt РВгВ 23, 331) про праслов'янське запозичення з германських мов. — Шанский ЭСРЯ І 2, 153; Фасмер І 185; Skok І 183-184; ЭССЯ 2, 170; Sł. prasł. I 300-301; Sadn.—Aitz. VWb. I 376—378.

• друга від Шаблон:етимологія:зиз

Переклад

Список перекладів